З печінкою не жартують!

З печінкою не жартують!

Печінка —  найбільший і надзвичайно важливий орган людського організму. Вона відповідає, зокрема, за перетворення продуктів на поживні речовини, перетворює вуглеводи й білки на жири, розщеплює ліпіди до жирних кислот, виробляє сполуки, необхідні для нормального згортання крові, накопичує, а потім вивільняє вітаміни та залізо, виробляє і вивільняє глюкозу, виводить з організму шкідливі речовини, виробляє жовч.

Коли слід запідозрити проблеми з печінкою? Які симптоми мають насторожити?

Захворювань печінки дуже багато, і чимало з них мають схожі симптоми. У разі появи наведених нижче скарг слід проконсультуватися з лікарем. Після збору анамнезу та фізикального огляду спеціаліст може направити пацієнта на спеціалізовані, найчастіше лабораторні, обстеження, які допоможуть виявити проблему. На захворювання печінки можуть вказувати такі симптоми:

• Зміна забарвлення, особливо пожовтіння шкіри, очей, подушечок пальців, нігтів,
• Свербіж шкіри,
• Блювання, нудота та кислотний рефлюкс,
• Діарея,
• Надмірна втома та слабкість,
• Погане самопочуття,
• Підвищена чутливість шкіри,
• Зміна кольору сечі та калу,
• Зміни в нижній частині живота,
• Відсутність апетиту або відраза до їжі,
• Затримка рідини в організмі,
• Біль у животі,
• Здуття живота,
• Набряки кінцівок,
• Неврологічні розлади,
• Психічні розлади,
• Порушення менструального циклу,
• Гінекомастія,
• Зниження лібідо.

Найпоширеніші захворювання печінки

Будь-яке запалення та будь-яке порушення роботи печінки суттєво впливає на роботу всього організму. Серед найпоширеніших захворювань печінки виділяють:

Захворювання паренхіми печінки

Вірусний гепатит A у побуті називають харчовою жовтяницею. Зараження найчастіше відбувається через вживання забрудненої води та їжі, купання в забрудненій воді, під час переливання плазми чи нанесення татуювання, а також через статевий контакт (особливо це стосується гомосексуальних людей) і тісний контакт з інфікованими людьми. До осіб, які мають ризик захворіти на вірусний гепатит A, також належать працівники освітніх закладів, люди, які працюють із каналізацією, стічними водами та забрудненнями.

Вірусний гепатит A проявляється жовтяницею, болем у животі, нудотою, блюванням, діареєю, болем у суглобах, болем у горлі, загальною слабкістю, знебарвленим калом або темною сечею.

Вірусний гепатит B у побуті називають сироватковою жовтяницею. Зараження відбувається насамперед через контакт із кров’ю (наприклад, під час операції, діалізу, у стоматолога, майстра татуювання, косметолога, перукаря), під час користування особистими речами інфікованої людини,  а також під час незахищених статевих контактів. Особливим шляхом передачі інфекції може бути перинатальний — коли інфікована мати заражає свою дитину.

Симптомами пізньої стадії захворювання є жовтяниця, збільшення печінки, збільшення селезінки, біль у животі, біль у правому підребер’ї, світлий кал, знебарвлена сеча.

У разі підозри на це захворювання варто виконати аналіз на антиген HBE вірусу гепатиту B.

Вірусний гепатит C спричиняє вірус HCV, який, розмножуючись у клітинах печінки, призводить до запалення та порушення роботи органа. Зараження відбувається насамперед через контакт із кров’ю хворої людини: під час переливання крові, процедур та операцій, косметологічних і стоматологічних процедур.

Симптомами, характерними для вірусного гепатиту C, є втома, слабкість, труднощі з концентрацією, труднощі із запам’ятовуванням, біль у суглобах, біль у м’язах, свербіж шкіри.

Дослідженнями, які дають змогу діагностувати вірусний гепатит C, є: РНК HCV кількісно, РНК HCV якісно V, ASPAT, ALAT, ANTY HCV.

Вірусний гепатит D спричиняє РНК-вірус. Запалення пов’язане з розмноженням вірусу поблизу клітин печінки. Зараження відбувається, зокрема, через контакт із кров’ю, під час процедур, операцій та ендоскопічних обстежень, під час численних і ризикованих статевих контактів, перинатальним шляхом.

Симптомами захворювання є біль у животі, біль у кістках, біль у суглобах, діарея, нудота, блювання, відчуття постійної втоми та слабкості.

Вірусний гепатит E — це вірусне захворювання, яке найчастіше трапляється серед мешканців Африки, Азії, країн Східної Європи та Середземномор’я. Однак це не означає, що воно не може виникнути в Польщі, адже тут воно також трапляється. На це захворювання найчастіше хворіють люди, які не дотримуються особистої гігієни, а також вживають воду та їжу невідомого походження (наприклад, морепродукти).

Вірусний гепатит E проявляється болем у животі, діареєю, нудотою, блюванням, болем у кістках і м’язах, темною сечею, світлим калом.

Цироз печінки, який також називають фіброзом печінки, — це захворювання, за якого нормальна тканина печінки заміщується регенераторними вузлами. Розростання тканини на місці зруйнованих елементів паренхіми призводить до печінкової недостатності.

Причиною цирозу печінки є насамперед надмірне вживання алкоголю, хоча це також може бути вірусний гепатит (типів B, D, C), захворювання жовчних шляхів, метаболічні захворювання, аутоімунний гепатит, а також приймання деяких ліків (наприклад, метилдопи, аміодарону).

Симптомами цирозу печінки є, зокрема, біль у животі (особливо під правим ребром), зниження маси тіла, нудота, блювання, здуття живота, втрата апетиту, збільшення селезінки, асцит, гінекомастія, атрофія яєчок, порушення менструального циклу, загальна слабкість, свербіж, пожовтіння шкіри та слизових оболонок, кровотечі з ясен, носові кровотечі.

На цироз печінки можуть вказувати низький рівень тромбоцитів, виявлений у загальному аналізі крові, підвищена активність ферментів ASPAT, ALAT, ГГТ (GGTP), порушення в системі згортання крові.

Алкогольна та неалкогольна жирова хвороба печінки — у першому випадку вона спричинена шкідливим впливом етанолу на печінку й виникає у 90% людей, які надмірно вживають алкоголь. Таке ураження печінки може бути зворотним. На розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки можуть впливати абдомінальне ожиріння, неправильне харчування, отруйні гриби й токсини, які вони містять, деякі ліки (наприклад, отруєння парацетамолом), вірусний гепатит C, артеріальна гіпертензія, такі захворювання, як цукровий діабет або целіакія.

Алкогольну та неалкогольну жирову хворобу печінки діагностують під час збору анамнезу (коли хворий визнає надмірне вживання алкоголю), а також на підставі обстежень: УЗД органів черевної порожнини, ASPAT, ALAT, ГГТ (GGTP), білірубін загальний або концентрація сечової кислоти в крові.

Пухлини печінки можуть бути доброякісними, і тоді найчастіше вони пов’язані з кістами, гемангіомами, аденомами, абсцесами, паразитами (наприклад, кістою при трихінельозі). Пухлини можуть мати й значно серйозніший характер: злоякісний рак печінки, первинний гепатоцелюлярний рак, метастатична пухлина печінки.

Обстеженнями, які дають змогу діагностувати пухлини, є УЗД органів черевної порожнини, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, біопсія пухлини.

Медикаментозне ураження печінки, як випливає з назви, є наслідком отруєння ліками. Варто знати, що популярний жарознижувальний і знеболювальний препарат — парацетамол, якщо приймати його в  неправильних дозах, вищих за рекомендовані, може призвести до ураження печінки. Так само аспірин і полопірина, тобто ацетилсаліцилова кислота, можуть призвести до синдрому Рея, до якого найбільш вразливі діти віком 4-12 років.

Аутоімунний гепатит (АІГ) — це захворювання, що виникає внаслідок атаки клітин імунної системи на печінку. Серед симптомів АІГ можна виділити біль у животі, біль у правому підребер’ї, здуття живота, свербіж шкіри та відсутність апетиту.

Гемохроматоз — це метаболічне захворювання, суть якого полягає в надмірному накопиченні заліза в тканинах і органах (зокрема, у кістковому мозку, печінці, серці, легенях, нирках, підшлунковій залозі, залозах внутрішньої секреції). Гемохроматоз може бути первинним або вторинним.

Причина захворювання може бути пов’язана з генетичною мутацією, захворюваннями печінки (наприклад, вірусним гепатитом C, алкогольною хворобою печінки, жировою хворобою печінки), іншими захворюваннями (наприклад, мішенеподібноклітинною анемією).

Дослідженнями, які дають змогу діагностувати захворювання, є, зокрема, визначення концентрації заліза та насичення трансферину в сироватці крові.

Хвороба Вільсона  (так звана гепатолентикулярна дегенерація) — це рідкісне генетично зумовлене метаболічне захворювання, яке проявляється, зокрема, болем у животі, набряками кінцівок, збільшенням печінки, захворюваннями печінки, жовтуватим забарвленням шкіри, синцями на шкірі, відкладеннями міді в рогівці ока або розладами особистості. Мідь, яка надмірно накопичується в організмі, пошкоджує печінку, мозок, нирки, серце та рогівку, що з часом призводить до порушення їхніх функцій.

Діагностика захворювання ґрунтується, зокрема, на дослідженнях концентрації церулоплазміну, міді в сечі, міді в сироватці крові та визначенні печінкових ферментів.

Захворювання судин печінки

Тромбоз ворітної вени та тромбоз печінкових вен, як випливає з назви, характеризуються утворенням тромбів. Їхньою причиною можуть бути захворювання печінки (найчастіше цироз печінки), захворювання крові, запальні процеси в черевній порожнині, рак печінки або здавлення ворітної вени. Характерними симптомами захворювання є, наприклад, біль у животі, діарея (часто з кров’ю), асцит.

Для діагностики захворювання в цьому випадку виконують такі обстеження: УЗД органів черевної порожнини,  УЗД із доплерографією, комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, ангіографію.

Захворювання внутрішньопечінкових жовчних проток

Первинний склерозуючий холангіт, скорочено PSC, — це хронічне захворювання, яке може призвести до застою жовчі. PSC частіше вражає чоловіків, ніж жінок, а найчастіше захворювання виникає у віці 30-50 років. Симптомами захворювання є, наприклад, біль у животі (особливо у верхньому правому квадранті живота), втрата маси тіла, втома, слабкість, нерідко гарячка; також може виникнути жовтяниця.

Лабораторними дослідженнями, які допомагають діагностувати PSC, є визначення концентрації ГГТ (GGTP) і лужної фосфатази.

Новоутворення жовчних шляхів, тобто рак жовчних шляхів, скорочено РЖШ, — це злоякісне новоутворення, що виникає в епітелії, який вистилає просвіт жовчних шляхів і жовчний міхур. Симптомами захворювання є, наприклад, біль у животі, втрата маси тіла, свербіж шкіри, пожовтіння шкіри, збільшення печінки або пухлина в правому підребер’ї, яку можна промацати (це нечастий симптом, оскільки пухлину не завжди легко промацати).

Дослідженнями для діагностики раку жовчних шляхів є: маркер CEA, маркер CEA 19-9, білірубін, ALP, ASPAT, ALAT, ГГТ (GGTP).

Холестатичний гепатит — це захворювання, спричинене блокуванням відтоку жовчі, а також порушенням секреторної функції печінки. Воно проявляється, зокрема, болем у животі, збільшенням печінки та селезінки, пожовтінням шкіри, висипом і свербежем шкіри, підвищеною температурою тіла.

Чому печінка хворіє?

Причин захворювань печінки може бути багато. Серед чинників, які сприяють розвитку захворювань, можна виділити:

• Генетичну схильність,
• Надмірну масу тіла та ожиріння,
• Раціон із високим вмістом жирів,
• Порушення ліпідного обміну,
• Порушення вуглеводного обміну,
• Надмірне вживання алкоголю,
• Тривале й надмірне приймання ліків,
• Процедури з використанням нестерилізованих інструментів (наприклад, у косметолога, у тату-салоні, у стоматолога),
• Недостатню гігієну,
• Статеві контакти (оральні, анальні, з випадковими партнерами).

Як дбати про печінку?

Ми самі можемо значною мірою впливати на стан нашої печінки. Щоб цей орган працював правильно й щоб мінімізувати ризик захворювання, слід пам’ятати про кілька важливих моментів:

Слід уникати вживання алкоголю у великих кількостях і на регулярній основі. Усупереч поширеній думці, на печінку впливає не лише кількість випитого алкоголю, а насамперед частота його вживання. Алкоголь, який вживають систематично, навіть у невеликих кількостях, є згубним для печінки. Варто знати, що жінки більш схильні до пов’язаних з алкоголем захворювань печінки. Також надзвичайно важливо, що алкоголь не можна поєднувати з ліками.

Тваринні жири варто замінити рослинними. Замість щоденного вживання тваринних жирів (багатих на холестерин) варто частіше обирати рибу, овочі, фрукти та рослинні олії, які не лише не шкодять, а й сприятливо впливають на печінку.

Краще їсти повільніше й меншими порціями. Надто швидке споживання їжі та переїдання значно навантажують печінку й шлунок, а також порушують обмін речовин. Варто подбати про регулярне харчування: порції мають бути меншими, а прийоми їжі — частішими; замість 3 ситних прийомів їжі краще обрати 5 менших. Споживання їжі без поспіху, у спокійній обстановці дає змогу вловлювати шкідливі речовини та забезпечувати надходження жовчі, необхідної для перетравлення їжі.

Варто використовувати прянощі, які не лише покращують смак, а й полегшують перетравлення страв. Деякі прянощі полегшують перетравлення жирів, стимулюють і посилюють виділення шлункового соку, регулюють надходження жовчі до дванадцятипалої кишки, мають спазмолітичну дію. Сприятливо впливають на печінку кмин, м’ята, чебрець, майоран, ялівець, орегано. Проте варто знати, що є група «гострих приправ», які можуть подразнювати печінку, тому їх слід додавати до страв у помірних кількостях. Йдеться про часник, перець, гостру паприку, карі, спиртовий оцет.

Слід уникати тривалого приймання ліків. Приймання ліків у надто великих дозах і протягом тривалого часу навантажує печінку, а токсини, що утворюються в процесі перетворення лікарських засобів, пошкоджують цей орган. Особливо небезпечні антибіотики, протизапальні та знеболювальні препарати, а також гормони.

Слід уникати ризикованих статевих контактів і належним чином захищатися. До ризикованих контактів належать, наприклад, секс під час менструації, анальний секс, секс із випадковим партнером. Також не слід забувати, що гормональні таблетки запобігають небажаній вагітності, але не захищають від захворювань, які передаються статевим шляхом. Єдиним засобом захисту в цьому випадку є презерватив.

Слід бути особливо уважними під час косметологічних процедур. Це стосується косметологічних і перукарських процедур, пірсингу, татуювання, манікюру, педикюру, перманентного макіяжу, а також стоматологічних або лабораторних процедур. Слід звертати увагу на те, чи персонал має рукавички й халат, чи дезінфікує руки перед процедурою, чи дезінфікує інструменти та приладдя у спеціальному апараті, чи використовує одноразові голки й барвники, а також чи чистий сам салон.

Варто робити профілактичні щеплення. У вакцин стільки ж прихильників, скільки й противників. З огляду на таку велику кількість ситуацій, у яких можна заразитися вірусним гепатитом, варто подумати про щеплення, яке ефективно захищає від захворювання.

Щеплення проти вірусного гепатиту A рекомендоване медичним працівникам, людям, які працюють у косметологічних салонах і студіях татуювання, працівникам, які контактують із побутовими відходами, дітям і підліткам, які відвідують виховні та навчальні заклади (ясла, дитячі садки, школи), усім, хто їде до країни з високим рівнем захворюваності на вірусний гепатит, гомосексуальним людям, людям перед операціями. Вагітним жінкам не слід вводити цю вакцину.

Щеплення проти вірусного гепатиту B є обов’язковим: його роблять новонародженим протягом першої доби після народження, немовлятам на 2 і 7 місяці життя. Це щеплення також обов’язкове для працівників закладів охорони здоров’я, працівників освітніх закладів, людей, які щодня контактують із хворим на вірусний гепатит B і C, ув’язнених та осіб, які перебувають у закладах догляду. Решта людей мають оплачувати вакцину самостійно.

Вакцину проти вірусного гепатиту C ще не розроблено.