Загальний аналіз крові — як інтерпретувати результати, де зробити аналіз?
У крові є три види кров’яних клітин: еритроцити (червоні кров’яні клітини), лейкоцити (білі кров’яні клітини) і тромбоцити (кров’яні пластинки). Після видалення з крові всіх кров’яних клітин залишається її рідка частина — плазма. Натомість сироватка — це плазма, позбавлена компонентів, відповідальних за згортання крові (фібрину). Визначення кількості окремих видів кров’яних клітин, а також гематокриту й концентрації гемоглобіну називають загальним аналізом крові. Загальний аналіз крові — це поширене дослідження, яке виконують дуже часто і яке полягає в їх кількісному та якісному аналізі.
Людям, які почуваються здоровими, варто раз на рік здавати кров із профілактичною метою. Крім базового загального аналізу крові, рекомендовано визначати рівень глюкози в крові, ліпідний профіль та ШОЕ.
Загальний аналіз крові, як і дослідження ШОЕ, виконують, щоб перевірити, чи немає в нас анемії або запальних процесів. Пам’ятайте: що раніше буде виявлено будь-які відхилення, то більші шанси на повне одужання, тому профілактичні обстеження відіграють таку важливу роль. Загальний аналіз крові та інші дослідження за наявності болю допомагають установити його причину.
Загальний аналіз крові слід здавати натще, оскільки результати досліджень можуть змінюватися залежно від добових коливань. Результат видається польською мовою. Результати можуть відрізнятися вранці та після обіду. На результат також можуть впливати фізичне навантаження або стрес. Крім того, деякі ліки знижують кількість білих кров’яних клітин. На результат аналізу крові впливає багато чинників, про це завжди слід пам’ятати й ураховувати під час інтерпретації виконаних досліджень. Результати завжди має інтерпретувати лікар.
ПОКАЗНИК НОРМА ЩО ОЗНАЧАЄ РЕЗУЛЬТАТ ВИЩЕ АБО НИЖЧЕ НОРМИ
Еритроцити (RBC – Red Blood Cell)
Це дослідження показує кількість еритроцитів у 1 мкл крові. Еритроцити — це кров’яні клітини дископодібної, двоввігнутої форми, які відіграють дуже важливу роль: переносять необхідний для життя кисень із легень до всіх тканин нашого організму, а також вуглекислий газ із тканин до легень для його виведення в атмосферне повітря. Для їх утворення, яке відбувається в кістковому мозку, потрібна низка мікро- та макроелементів — найважливішими є залізо, вітамін B12 і фолієва кислота. Тривалість життя окремого еритроцита становить 120 днів — після цього він руйнується в ретикулоендотеліальній системі, розташованій у селезінці та печінці.
немовлята — 3,8 млн/мкл, жінки — 3,9–5,6 млн/мкл, чоловіки — 4,5–6,5 млн/мкл
Перевищення норми трапляється дуже рідко, переважно в людей, які перебувають високо в горах.
- o Найчастішою причиною підвищеної кількості еритроцитів є зневоднення (тоді відбувається згущення крові, унаслідок чого еритроцити становлять більший відсоток її об’єму).
- o Стани хронічного кисневого голодування організму.
Еритроцити переносять кисень у нашому організмі, тому їх утворення посилюється у відповідь на кисневе голодування. Коли воно виникає, нирки починають виробляти більше еритропоетину (EPO) — гормону, який стимулює кістковий мозок до утворення еритроцитів. Кисневе голодування може виникати в разі:- o перебування на значній висоті. У високогірній місцевості атмосферний тиск знижений, що ускладнює газообмін у легеневих альвеолах.
- o куріння сигарет. Тютюновий дим містить монооксид вуглецю, тобто чадний газ. Оскільки він має значно більшу здатність зв’язуватися з гемоглобіном, ніж кисень (у 7 разів більшу), під час вдихання тютюнового диму замість насиченого киснем гемоглобіну утворюється карбоксигемоглобін, який не здатний переносити кисень.
- o обструктивного апное сну (OBS) — поширеного захворювання, яке супроводжується кисневим голодуванням. Воно полягає в численних тривалих (навіть до кількох хвилин) зупинках дихання під час сну. Під час цих зупинок запаси кисню в еритроцитах вичерпуються, а отже, виникає кисневе голодування.
- o вроджених вад серця, за яких кров із низьким вмістом кисню (венозна) змішується з насиченою киснем (артеріальною) — до них належать дефекти міжпередсердної або міжшлуночкової перегородки, відкрита артеріальна протока Боталла, а також рідкісні синдроми — тетрада Фалло або транспозиція магістральних судин.
- o захворювань легень — венозна кров із низьким вмістом кисню надходить із правого шлуночка серця до легень, де відбувається газообмін: еритроцит віддає вуглекислий газ (CO2) і приєднує кисень (O2). Після насичення киснем кров надходить до лівого шлуночка серця, а потім — до всіх наших органів і тканин. За наявності таких захворювань легень, як хронічне обструктивне захворювання легень (POChP), а також рідкісних фіброзу легень або муковісцидозу, газообмін порушується.
- o Дуже рідкісним захворюванням, яке спричиняє підвищення гематокриту, є справжня поліцитемія — за цього захворювання відбувається неконтрольоване посилення утворення еритроцитів.
- o Пухлини, які виділяють еритропоетин (EPO), — також надзвичайно рідкісна причина підвищення гематокриту.
- o Дія глюкокортикостероїдів під час лікування стероїдами або за синдрому Кушинга.
Знижена кількість еритроцитів свідчить про анемію. Вона може виникати внаслідок втрати крові або дефіциту заліза, вітаміну B12 чи фолієвої кислоти. Менша кількість еритроцитів також буває у вагітних жінок і за захворювань нирок.
Можна виділити такі види анемії:
- o дефіцитна — це найпоширеніший вид анемії. Найчастіше вона спричинена дефіцитом заліза, вітаміну B12 або фолієвої кислоти — речовин, необхідних для утворення еритроцитів. Найчастішою причиною дефіциту заліза є хронічна кровотеча, інші причини — синдроми порушення всмоктування або підвищена потреба (наприклад, у період статевого дозрівання чи вагітності).
- o при хронічних захворюваннях — хронічне захворювання є другою за частотою причиною анемії після дефіциту заліза. За різних інфекцій, онкологічних або автоімунних захворювань відбувається активація імунної системи, що призводить до зменшення утворення еритроцитів.
- o постгеморагічна — у разі раптової або хронічної втрати крові рідина переходить із позаклітинного простору до кровоносних судин, унаслідок чого кров розріджується, а отже, знижується гематокрит.
- o гемолітична — цей вид анемії спричинений патологічним, передчасним руйнуванням еритроцитів.
- o Гемолітичну анемію поділяють на вроджену — причиною руйнування еритроцитів у цьому разі є їхня неправильна будова (наприклад, спадковий сфероцитоз, таласемії) — та набуту: еритроцити мають правильну будову, проте є чинник, що спричиняє їх руйнування (наприклад, антитіла проти еритроцитів, штучний клапан серця, інфекції)
- o апластична — виникає внаслідок ушкодження кісткового мозку, у якому утворюються еритроцити (вплив іонізувального випромінювання, токсичних хімічних речовин, деяких ліків).
- o надлишок рідини в організмі, однак така ситуація трапляється дуже рідко.
Гемоглобін (HGB)
Гемоглобін — це білок, що міститься в еритроциті та переносить молекули кисню з легень до периферичних тканин. Саме гемоглобін надає еритроциту червоного кольору. Це дослідження показує кількість грамів гемоглобіну в 1 літрі периферичної крові. Це найкраще дослідження для діагностики анемії. Ухвалюючи рішення про переливання крові, лікар спирається саме на його результат.
Знижений рівень гемоглобіну зазвичай зумовлений анемією та спостерігається за надлишку рідини в організмі.
Підвищена концентрація гемоглобіну свідчить про поліцитемію та спостерігається за порушень водно-електролітного балансу (зневоднення).
жінки — 6,8–9,3 ммоль/л або 11,5–15,5 г/дл,
чоловіки — 7,4–10,5 ммоль/л або 13,5–17,5 г/дл
Перевищення норми свідчить про зневоднення організму.
Низькі значення є ознакою анемії.
Гематокрит (HCT)
Він показує, який відсоток крові становлять формені елементи, а саме еритроцити — червоні кров’яні клітини.
Підвищення показника свідчить про поліцитемію, а також про зневоднення організму. Знижений показник свідчить про анемію (недокрів’я).
діти до 15 років: 35–39%,
жінки: 37–47%,
чоловіки: 40–51%
MCV (Mean Corpuscular Volume), названий макроцитозом, — середній об’єм еритроцита
80–97 фл
Підвищення MCV не означає патології, але в разі перевищення 110 фл можна очікувати анемію, спричинену дефіцитом вітаміну B12 або фолієвої кислоти.
Зниження MCV (так званий мікроцитоз) найчастіше є наслідком дефіциту заліза.
MCH (Mean Corpuscular Hemoglobin)
середній вміст гемоглобіну в еритроциті; дає змогу відповісти на запитання, чи містять еритроцити нормальну, надто малу або надто велику кількість гемоглобіну
26–32 пг
Зниження MCH свідчить про гіпохромію (найчастіше при залізодефіцитній анемії).
MCHC (Mean Corpuscular Hemoglobin Concentration)
середня концентрація гемоглобіну в еритроциті, тобто показник насичення еритроцитів гемоглобіном (подібно до MCH)
31–36 г/дл або 20–22 ммоль/л
Зниження MCHC характерне для залізодефіцитної анемії, яка часто трапляється в жінок із менструаціями.
Лейкоцити (WBC – White Blood Cell)
Вони майже безбарвні, менш численні, ніж еритроцити, та здатні рухатися. Живуть від кількох днів (гранулоцити) навіть до 20 років (B-лімфоцити імунної пам’яті). Їхнє завдання — захищати організм від патогенів, зокрема вірусів і бактерій. Усі лейкоцити експресують молекулу. Лейкоцити є основним елементом імунної системи.
Лейкоцити поділяють на:
- агранулоцити, до яких належать:
- лімфоцити
- моноцити
- гранулоцити, до яких належать:
- нейтрофіли
- еозинофіли
- базофіли
4,1–10,9 тис./мкл (Г/л)
Підвищення понад норму сигналізує про інфекцію в організмі, місцевий або генералізований запальний процес чи лейкоз (підвищені показники також спостерігаються за інтенсивного фізичного навантаження, тривалого надмірного стресу та навіть після тривалого засмагання).
Зменшення кількості лейкоцитів може бути зумовлене недостатньою кількістю гранулоцитів, лімфоцитів або всіх клітин одночасно. Воно може бути наслідком ушкодження кісткового мозку через захворювання або побічною дією лікування (більшість протипухлинних препаратів спричиняє зменшення кількості гранулоцитів).
Лімфоцити (LYM)
Це клітини імунної системи, завдання яких — захищати організм від хвороботворних вірусів, бактерій і грибів.
0,6–4,1 тис./мкл; 20–45%
Кількість лімфоцитів підвищується при лімфомах, хронічному лімфолейкозі, множинній мієломі, гіпертиреозі та дитячих інфекційних захворюваннях. Увага: більша, ніж у дорослих, кількість лімфоцитів у дітей до 4 років є нормою!
Зменшення кількості лімфоцитів у дорослих може бути ознакою СНІДу та, меншою мірою, інших вірусних інфекцій; у дітей воно може мати вроджений характер і потребувати якнайшвидшого лікування.
Моноцити (MONO)
Підвищення кількості моноцитів може бути спричинене інфекційним мононуклеозом, хронічними бактеріальними інфекціями: туберкульозом, сифілісом, бруцельозом, ендокардитом, тифом, інфекціями, спричиненими найпростішими, а також хірургічними травмами, колагенозами, хворобою Крона, новоутвореннями та може бути ознакою моноцитарного лейкозу.
Зменшення кількості моноцитів може бути наслідком інфекції в організмі або застосування деяких ліків (наприклад, глюкокортикостероїдів), проте в медичній практиці зазвичай не має істотного значення.
140–440 тис./мкл (Г/л)
Підвищення понад норму спостерігається при хронічних інфекціях, після фізичного навантаження, за дефіциту заліза, після видалення селезінки, під час вагітності та при есенціальній тромбоцитемії (новоутворення з тривалим доброякісним перебігом).
Зменшення кількості тромбоцитів може бути спричинене порушенням їх утворення в кістковому мозку (через метастази раку в кістковий мозок або гострі лейкози), дією знеболювальних препаратів та антибіотиків, автоімунними захворюваннями або руйнуванням тромбоцитів бактеріальними токсинами.
Ви можете здати загальний аналіз крові у своєму місті, попередньо придбавши дослідження на BadamySie.pl
Дослідження доступні в таких містах: Александрув-Лодзький біля Лодзі — лабораторія, Белхатув — аналізи крові, Белжице в Люблінському воєводстві, Богатиня, Бихава, Бидгощ, Цедри-Вельке, Холм, Домбрувка біля Познані, Джевіца Нове-Място-над-Піліцою, Дзялдово– Пшигода Журомін, Гарволін, Гданськ, Гдиня, Глівіце, Глогув, Голенюв, Гожув-Велькопольський, Гожице біля Водзіслава-Шльонського, Ілжа, Ярослав біля Ряшева, Єленя-Гура, Коло, Колобжег, Костшин, Кошалін, Косьцян біля Познані, Косьцежина, Краків — центр і околиці, Кшивінь біля Познані, Кутно біля Лодзі, Квідзин, Легіоново біля Варшави, Лесько біля Сянока, Лідзбарк-Вельський, Люблін, Ломжа біля Остроленки, Лович біля Лодзі, Лодзь, Мелець, Мінськ-Мазовецький, Нове-Място-над-Піліцою, Новий Сонч, Оборники-Шльонські біля Вроцлава, Ольштин, Ополе, Остроленка, Отвоцьк, Плонськ, Поддембіце, Познань, Прабути, Пултуськ, Рацьонж біля Плоцька, Рацибуж біля Водзіслава-Шльонського, Радом ,Роговець біля Белхатува, Рибнік — Недобчице біля Водзіслава-Шльонського, Рибнік — Невядом біля Водзіслава-Шльонського, Ряшів, Сянок, Седльце, Серпць, Скужево, Сохачев, Щецин, Шидловець, Свеці, Тухоля, Варшава, Водзіслав-Шльонський, Вейгерово, Вроцлав, Високе, Мазовецьке біля Остроленки, Зомбки, Забже біля Водзіслава-Шльонського, Замбрув біля Остроленки, Журомін, Жихлін біля Плоцька
Результат загального аналізу крові варто зіставити із симптомами: анемія та підвищена кількість лейкоцитів уповільнюють загоєння й можуть вказувати на інфекцію. Які аналізи здати, якщо рана не загоюється понад 4 тижні: Рана, яка не загоюється: причини та обстеження.