Спортсмени здаються нам сталевими героями. Сильними й незнищенними. Багато ралійних гонщиків, спідвеїстів, регбістів і навіть футболістів померли в найменш очікуваний момент. Однак, як виявляється, вони мають своє слабке місце, і це зовсім не ахіллесова п’ята. Найчастіше раптова смерть спортсмена спричинена вродженими вадами серця. Але не тільки…
“Це точно не через допінг”
Щойно світ облетіла звістка про трагічну смерть Каміли Сколімовської, на інтернет-форумах з’явилися коментарі, що однією з причин може бути застосування допінгових засобів. “У випадку Каміли про це не може бути й мови”, — запевняє д-р Марек Пророк, лікар Polski Związek Lekkiej Atletyki (Польський союз легкої атлетики).
“Вона була палкою прихильницею чесного суперництва й навіть не думала приймати будь-що, що викликало найменші підозри. До того ж легкоатлети, особливо представники метальних дисциплін, проходять дуже ретельні перевірки та надзвичайно частий антидопінговий контроль. Можливості приховати так звану «хімію» за допомогою маскувальних засобів також невеликі. За свою кар’єру Сколімовська пройшла сотні таких перевірок і завжди була чистою”.
Чому спортсмени помирають?
Раптові смерті серед спортсменів у 92-98% випадків спричинені небезпечними порушеннями серцевого ритму.
У статистиці переважають бігуни на довгі дистанції, ймовірно, тому, що цим видом спорту масово займаються не лише молоді люди.
Смерть спортсмена найчастіше є раптовою. Вважається, що фізичне навантаження провокує небезпечні для життя аритмії. Близько 90% раптових смертей сталися під час змагань, тренування або безпосередньо після нього, найчастіше між 15 та 21 годиною, у період із серпня до січня, що відповідає змагальному періоду.
Ступінь ризику залежить не стільки від виду спорту, скільки від віку спортсмена.
Раптова смерть у молодих спортсменів віком до 35 років приблизно у 80% випадків є наслідком порушень серцевого ритму на тлі невиявлених вроджених або спадково зумовлених аномалій серця, які призводять до небезпечних аритмій.
Механізм, який призводить до раптової смерті, до кінця не з’ясований. Безпосередньою причиною є небезпечні порушення ритму: фібриляція шлуночків, раптова зупинка серця, але перш ніж вони виникнуть, має відбутися багато взаємопов’язаних явищ.
Характерною є дезорганізація волокон. Хоча маса м’яза збільшується, кількість коронарних судин не зростає пропорційно до неї. Тому за екстремальних навантажень виникають ділянки з гіршим кровопостачанням, а внаслідок цього — небезпечні порушення ритму. Під час сильного стресу та емоцій, що супроводжують суперництво, підвищується рівень адреналіну, зростають також артеріальний тиск і потреба в кисні, що супроводжується спазмом судин, втратою калію та магнію. Ці та інші чинники можуть сприяти виникненню фібриляції шлуночків.
Зазвичай ніщо не віщує трагедії, не виникає жодних епізодів, які попереджали б про смерть. Проте є певні клінічні ознаки, на підставі яких можна запідозрити загрозу (систолічний шум, що посилюється під час присідання, епізоди непритомності в дитинстві). У 90% осіб виявляють патологічні зміни на ЕКГ, а завдяки кардіографічному дослідженню можна встановити правильний діагноз.
Не лише серце
Другою причиною раптових смертей у цій віковій групі є вроджені аномалії коронарних судин, які серед італійських спортсменів спричиняють близько 25% раптових смертей.
У групі старших спортсменів, віком понад 35 років, головною причиною раптової смерті є атеросклероз коронарних артерій.
Це найчастіше стосується бігунів на довгі дистанції та марафонців, людей віком понад 35 і навіть 40 років, у яких, попри чудову фізичну форму, вже є атеросклеротичні зміни в судинах. Загрудинний біль, запаморочення чи відчуття задишки, які з’являються під час тренування, часто ігнорують. Це пов’язано з необізнаністю, а також зі звичкою долати труднощі та прагненням досягти успіху.
Серед 84 досліджених випадків раптової смерті у спортсменів, які тренувалися, головними причинами раптової смерті (аритмії) у кожної другої людини були аномалії будови серця й судин, а також ішемічна хвороба серця.
У групі старших спортсменів, які займалися такими видами спорту, як футбол, біг на довгі дистанції, теніс, найчастішою (80%) причиною була ішемічна хвороба серця.
Щоб запобігати можливим трагічним подіям, слід систематично відвідувати амбулаторію спортивної медицини, де ретельно проведуть обстеження, видадуть спортивно-медичні висновки та забезпечать широкий набір додаткових діагностичних досліджень (особливо для оцінки фізичної працездатності).
Пам’ятайте: що довше вас обстежують, що більше досліджень вам проведуть, то безпечніше ви почуватиметеся на тренуваннях і змаганнях.
Уникайте тих амбулаторій спортивної медицини, де печатку в книжечці спортсмена можна отримати за чверть години.