Колоноскопія.
Колоноскопія належить до найчутливіших обстежень — як свідчить статистика, вона дає змогу виявити близько 95 % випадків новоутворень. Колоноскопія з поліпектомією, яку проводять регулярно, імовірно, є найефективнішим методом боротьби з раком товстої кишки. За орієнтовними даними, вона знижує ризик захворювання на 76–90 % і смертність на 69 %.
ДЛЯ ЧОГО ПРОВОДЯТЬ КОЛОНОСКОПІЮ?
Колоноскопію проводять із діагностичною, лікувальною та профілактичною метою. Діагностична колоноскопія призначена для виявлення захворювань товстої кишки — як запальних, так і пухлинних. Майже всі новоутворення, зокрема всі ракові пухлини, виникають у шарі стінки кишки, який вистилає її зсередини, тобто у слизовій оболонці. Саме завдяки колоноскопії можна підтвердити або виключити наявність новоутворення та з’ясувати причину багатьох симптомів, до яких належать діарея, закрепи, біль у животі, відчуття неповного випорожнення, вузькі, тобто олівцеподібні, випорожнення, слиз у калі та інші. Обстеження з профілактичною метою слід пройти у віці 50 років. Якщо патологічних змін не виявлено, наступне обстеження проводять через 10 років. Людям, у чиїх найближчих родичів виявили поліп або рак до 60 років, першу колоноскопію слід пройти у віці 40 років. Звісно, індивідуальні показання визначає лікар, який направляє на обстеження. У разі виявлення патологічних змін, залежно від їхнього характеру, лікар після обстеження запропонує подальші дії та визначить термін контрольної колоноскопії.
Колоноскопія — це обстеження, яке дає змогу оцінити внутрішню поверхню всієї товстої кишки й навіть кінцевого відділу тонкої кишки. Товста кишка дорослої людини має в середньому 120 см завдовжки й складається з дуже короткого, 3-4 см, анального каналу, прямої кишки завдовжки 12 – 20 см і ободової кишки завдовжки близько 1 метра. Обстеження виконують колоноскопом — тонким, довгим і гнучким ендоскопом, який вводять через задній прохід. Ендоскоп містить світловод, завдяки якому освітлюють ділянку кишки, що оглядається. Поруч зі світловодом розташований об’єктив камери, завдяки якому лікар, що проводить обстеження, бачить зображення зсередини кишки на екрані монітора, а пацієнт та інші лікарі можуть за ним стежити.
ПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ КОЛОНОСКОПІЇ
Якщо останнім часом у вас з’явилися такі симптоми, як:
- надокучливі закрепи,
- зміна звичного ритму випорожнень, яку не можна пояснити зміною раціону чи способу життя,
- діарея, що супроводжується відходженням великої кількості газів і триває багато тижнів,
- анемія (найчастіше відчувається як зниження працездатності, підвищена втомлюваність і підвищена температура),
- біль унизу живота та в нижній частині спини, відчуття дискомфорту, нудота, блювання,
- відчуття неповного випорожнення,
- сліди крові на туалетному папері або білизні, кровотеча із заднього проходу,
це ознака того, що вже час записатися на колоноскопію.
Незалежно від наведених вище показань, колоноскопію для виявлення новоутворень товстої кишки людям із середнім ризиком віком 50 років і старше слід проводити кожні 10 років. Натомість людям, яким виконали поліпектомію, контрольну колоноскопію слід повторювати кожні 2-3 роки, а за наявності численних поліпів (понад 5) — щороку
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Колоноскопія — це інвазивне обстеження, тобто таке, під час якого порушують цілісність тканин і виконують певні втручання в організмі людини. Тому завжди існує ймовірність ускладнень, хоча їхню кількість зводять до мінімуму завдяки використанню дедалі кращого обладнання та зростанню майстерності лікарів, які проводять обстеження. Протипоказаннями до колоноскопії є загострення запальних захворювань товстої кишки (виразкового коліту або хвороби Крона), симптоми перитоніту, підозра на перфорацію (розрив) травного тракту, тяжкі захворювання серця та легень (наприклад, інфаркт міокарда, декомпенсована серцева недостатність), гостра дихальна недостатність, вагітність, порушення згортання крові (якщо заплановано біопсію або видалення поліпа). Людям, які нещодавно перенесли втручання в черевній порожнині та/або малому тазі, за відсутності абсолютних показань до колоноскопії це обстеження невдовзі після втручання зазвичай не проводять. Обстеження невдовзі після хірургічного втручання може бути пов’язане з більшим дискомфортом для пацієнта та ризиком ускладнень. Рішення про відкладення колоноскопії та її проведення пізніше ухвалюють індивідуально.
У кабінеті ендоскопії ETER-MED використовують дуже сучасне обладнання компанії Pentax, а самі колоноскопи після кожного використання проходять автоматичне миття у високотехнологічних мийних машинах.
ПІДГОТОВКА ДО КОЛОНОСКОПІЇ
До обстеження слід належним чином підготуватися. Пацієнт може зробити це самостійно вдома й прийти лише на обстеження, без потреби в госпіталізації.
Перед колоноскопією необхідне ретельне очищення кишки від перетравленого харчового вмісту. Підготовка полягає у прийманні спеціального засобу з проносною дією та дотриманні суворої рідкої дієти. Цей процес неприємний для пацієнта, вимагає дисципліни та неухильного дотримання рекомендацій лікаря й інструкції до препарату, але він необхідний, щоб під час обстеження можна було оглянути кожну ділянку слизової оболонки. Підготовка також залежить від часу доби, на який призначено обстеження.
- Інструкція для друку з підготовки до колоноскопії препаратом Fortrans для обстеження, яке проводять у години 15-20
- Інструкція для друку з підготовки до колоноскопії препаратом Fortrans для обстеження, яке проводять у години 9-15
- Інструкція для друку з підготовки до колоноскопії препаратом Eziclen для обстеження, яке проводять у години 9-15
- Інструкція для друку з підготовки до колоноскопії препаратом Eziclen для обстеження, яке проводять у години 15-20
- Бланк заяви пацієнта перед колоноскопією
ОПИС ОБСТЕЖЕННЯ
Обстеження проводять у пристосованому для цього ДІАГНОСТИЧНО-ПРОЦЕДУРНОМУ кабінеті. У ньому є санвузол, призначений виключно для пацієнта, якому проводять обстеження. У кімнаті приглушене освітлення, вікна закриті шторами. Після відвідування санвузла, де потрібно роздягнутися нижче пояса й прикритися спеціальним халатом, пацієнта вкладають на процедурний стіл на бік.
Колоноскопії зазвичай передує пальцеве дослідження через задній прохід. Воно дає змогу оцінити тонус анальних сфінктерів, ступінь очищення кишки, а іноді вже на цьому етапі — виявити захворювання, локалізовані в нижній частині прямої кишки. Потім колоноскоп поступово вводять через задній прохід і пряму кишку в ободову кишку, а іноді також у кінцевий відділ тонкої кишки. На кінці колоноскопа розташований спеціальний пристрій, який передає зображення на монітор, де лікар оглядає внутрішню поверхню кишки. Гнучкий інструмент малого діаметра дає змогу дістатися всіх закутків товстої кишки й побачити всю її поверхню. За бажанням пацієнт може разом із персоналом стежити за перебігом обстеження на моніторі, який розташований у полі його зору. Детальну оцінку внутрішньої поверхні кишки проводять під час виведення колоноскопа. У разі виявлення патологічних змін із них беруть зразки за допомогою тонких інструментів, які вводять через робочий канал пристрою. Зразки надсилають на мікроскопічне дослідження. Іноді підозрілі утворення повністю видаляють із кишки під час колоноскопії, якщо це можливо з огляду на характер утворення, його розмір і розташування. Так видаляють багато поліпів. На жаль, не всі утворення можна видалити ендоскопічними методами. Якщо під час обстеження виявлено поліпи й лікар вважає, що їх можна безпечно видалити одразу, застосовують спеціальні щипці або діатермічну петлю, за допомогою яких утворення видаляють із поверхні слизової оболонки. Проте якщо утворення велике, лікар часто вирішує лише взяти кілька невеликих зразків тканини. Усі взяті зразки тканини та поліпи надсилають до лабораторії для гістопатологічної оцінки.
Колоноскопію пацієнти зазвичай переносять дуже добре; це залежить, зокрема, від індивідуального больового порога, стану здоров’я пацієнта та його готовності співпрацювати з лікарем під час обстеження. Вона рідко спричиняє сильний біль. Обстеження потребує нагнітання повітря в кишку, щоб створити простір для безпечного просування апарата. Це спричиняє досить неприємне відчуття здуття, розпирання та спазмів у животі, однак за вказівкою лікаря потрібно випускати надлишок цих газів, що приносить значне полегшення й дає змогу продовжити обстеження. Обстеження триває в середньому від 15 до 60 хвилин (наприклад, якщо виникає потреба видалити утворення). Відчуття здуття та переповнення минає після відходження газів. Після обстеження можна одразу харчуватися як звичайно, відповідно до своїх уподобань, повернутися до повсякденних справ і повної життєвої активності.
Є можливість провести обстеження під загальною анестезією (для цього передбачено окремі терміни через необхідність присутності лікаря-анестезіолога, медсестри-анестезистки та резервування місць у післяопераційній палаті). Після внутрішньовенного введення препарату для сну пацієнт засинає приблизно на десять–двадцять хвилин і прокидається після завершення обстеження. Це неглибока анестезія, яка не потребує встановлення ендотрахеальної трубки. Після завершення обстеження вживати легкозасвоювану їжу можна лише з моменту, зазначеного анестезіологом. Якщо обстеження проводять під загальною анестезією, слід попросити супроводжувальну особу забрати вас із лікарні приблизно через 2 години після прибуття на обстеження. Не можна керувати транспортними засобами щонайменше 12 годин після анестезії.
Обстеження безпечне, але, як і будь-яка медична процедура, пов’язане з невеликим ризиком ускладнень. До них належать перфорація кишки, кровотеча та інфекції. Проте частоту ускладнень оцінюють як нижчу за 1%. Важливо, якщо після обстеження з’являться біль у животі, гарячка з ознобом або кровотеча із заднього проходу, не ігнорувати ці симптоми й якнайшвидше звернутися до найближчої лікарні.
РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ
Опис ендоскопічного обстеження ви отримуєте невдовзі після процедури. Результат видається польською мовою. Лікар також визначає подальші рекомендації щодо ваших дій.
Бланки для завантаження:
Аналізи без направлення можна замовити онлайн на BadamySie.pl: загальний аналіз крові, лабораторні аналізи.